- безпрецедентний
- [беизпреицеиде/нтнией і беиспреицеиде/нтнией]
м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
безпрецедентний — а, е. Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний. Безпрецедентний випадок … Український тлумачний словник
безпрецедентний — (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний, небувалий, безприкладний; небачений, невиданий, нечуваний (винятковий, гідний подиву) … Словник синонімів української мови
безпрецедентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпрецедентність — ності, ж. Абстр. ім. до безпрецедентний … Український тлумачний словник
безпрецедентно — Присл. до безпрецедентний … Український тлумачний словник
винятковий — (який нечасто трапляється серед кого / чого н.), особливий, надзвичайний, незвичайний, неабиякий; рідкісний, унікальний, безпрецедентний, екстраординарний Пор. видатний, незвичайний I, великий I, 3) … Словник синонімів української мови
небувалий — 1) (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний; безприкладний, безпрецедентний (який не має прикладу в минулому); небачений, невиданий, нечуваний, незнаний (незвичайний, винятковий, гідний подиву) 2) див. недосвідчений … Словник синонімів української мови